Нотатки з Японії. 4 поняття прекрасного

У кожної людини є місце, де час сповільнюється, де можна поставити життя на паузу і «перезавантажитись». Для мене таке сховище – мій дім у Києві й ціла країна – Японія.

Японія – моя давня любов і джерело натхнення. Це країна, куди я хочу завжди.

Японська культура дала життя моєму улюбленому стилю – мінімалізму. Ще більше я полюбив її, коли відкрив для себе таку сторону східного естетичного світогляду (і стилістику декорування інтер'єрів, звичайно), як вабі-сабі.

Сутність прекрасного японці тлумачать за допомогою чотирьох понять: сабі, вабі, сибуй і юген. Без них намагатися зрозуміти японський інтер'єр і культуру немає сенсу.

Сабі можна перекласти як «цвітіння часу». Це торжество природності, краса, що приходить із віком.

Коли я вперше приїхав до Японії, мене вразило, як дорого в антикварних лавках коштує звичайний глиняний чайник. Причина сплила наверх згодом. Японці заварюють чай у посудинах із необпаленої глини. Його стінки вбирають ефірні масла, даруючи напою тонкий аромат. Із кожною заваркою запах стає багатшим, а чайник – дорожчим. Багато чайників пройшли через покоління, зберігши самобутню красу.

Сабі показує архаїчну недосконалість, виховує смак до старих, непідроблених речей. Знайти сабі можна в тріщинах і шорсткостях, намальованих часом.

Вабі говорить про красу простоти та функціональність. Виховуючи в собі вміння задовольнятись малим, японці знаходять і цінують прекрасне у всьому, що їх оточує. Мій друг з Японії розповів, що перші іноземці, які прибули на японські острови, були вражені досконалою красою буденних предметів. Навіть у таких речах, як лопатка для рису чи бамбукова підставка для чайника, вони бачили витвір мистецтва.

Подібно пластиліну час зліпив із вабі та сабі єдине ціле. Утворилося глибше за змістом поняття. У XV-XVI століттях воно прийшло на противагу розкоші, що панувала на чайних церемоніях аристократів. Ритуал почали спрощувати, акцентуючи увагу на цінність людських взаємин, радощі спілкування і неспішні бесіди.

Третій принцип японської краси – сибуй. Запитайте в японця, що це, і почуєте: «Те, що людина з гарним смаком назве прекрасним». Сибуй – це сутнісна краса; та, якою володіє матеріал від природи. Вона передбачає легку обробку й орієнтована на практичність. Приклад сибуй – чашка, із якої зручно пити чай, але при цьому вона зберігає справжність живої глини.

Географічне положення країни Висхідного Сонця, постійна загроза стихійних лих зробила народ чутливим до змін навколишнього середовища. В Японії відчуваєш, що таємниця мистецтва у тому, щоб вслухатися в невимовне, милуватися невидимим. У цій думці корінь четвертого принципу японської краси – юген.

Юген – краса недомовленості, майстерність натяку, підтексту, символізму. Приклад філософії – вислів японських живописців: «Порожні місця на сувої іноді наповнені більшим сенсом, ніж те, що написала на ньому кисть».

"Для того, щоб дивитися на сонце, що сховалось за квітковими пагорбами. Для того, щоб бродити у величезному лісі без думки про повернення. Для того, щоб стояти на березі і проводжати поглядом човен, який ось-ось розчиниться у плямах островів. Для того, щоб споглядати політ диких гусей і самому розчинятися серед хмар під час споглядання ... " Дзеамі Мотокійо

Концентрація на матеріальному світі перешкоджає появі інших, більш важливих цінностей. Приберіть все зайве – залиште тільки суть. Простота, мінімалізм, природність – говорить вам вабі-сабі.